Навчально-польова практика враховує регіональні особливості ОПП за спеціальностями, тому її проведення полягає в першу чергу в ознайомленні та детальному вивченні півдня України, зокрема Херсонської області.

Навчально-польова практика з фізико-географічних дисциплін має проводитися для студентів 1 курсу за наступними базами практик: північне узбережжя Чорного моря (смт. Лазурне), нижня течія р. Дніпро (р-н р. Рвач (с. Кізомис), Дніпро-Бузький лиман (с. Станіслав), гирлова частина Дніпра (р-н Гідропарку м. Херсон), НПП «Олешківські піски» (Козачелагерська Арена), Львовський геологічний пам’ятник (с. Львове, Бериславького району), Чорноморський біосферний заповідник (Голопристанський р-н), гирлова частина Інгульця (р-н с. Микільське).

ДИСТАНЦІЙНИЙ ФОРМАТ

Але у зв’язку із неможливістю проведення в районі цих локацій, навчально-польова практика та її зміст сформовано з урахуванням дистанційних та комбінованих методів навчання. Саме тому ці та інші локації вивчаються та опрацьовуються шляхом застосування ГІС та сучасних технологій «віртуальної присутності» (3D моделі, фото-відео матеріали, отримані під час експедиційних виходів науковими співробітниками кафедр. До переліку баз практики включено також інші об’єкти дослідження в межах планети Земля.

Головна мета проведення практики – закріплення теоретичного матеріалу із геології, картографії, землезнавства, метеорології, та визначення фізико- географічних особливостей пригирлових частини річок Причорноморської низовини, Придніпровської височини, узбережжя Чорного моря, аналізу природних особливостей за зміною природних зон та проведення порівняльного аналізу з тотожними об’єктами на планеті Земля.

Під час практики викладачі пояснюють студентам географам певні геолого-геоморфологічні особливості різних природних зон і геологічних та гідрологічних об’єктів, а також допомагають провести самостійне визначення мінерального, петрографічного та літологічного складу гірських порід та описати геоморфологічні особливості різних форм рельєфу, природні зональні та азональні фактори формування кліматичних умов певних природних зон. Проведення порівняльного аналізу природничих об’єктів дає змогу розширити спектр методичних та методологічних підходів у викладанні фізико- географічних дисциплін у майбутніх вчителів-географів. Здобувачі повинні оволодіти навичками проведення польових та дистанційних геолого- геоморфологічних, загально-фізико-географічних досліджень, визначення речовинного складу територій, аналізу морфоструктурних та морфоскульптурних особливостей території.

Мета практики - формування професійних компетенцій студентів на основі геологічних та географічних знань. Закріпити теоретичні знання з курсу

«Геологія», «Загальне землезнавство», «Картографія», «Метеорологія та кліматологія», вивчити та порівняти геолого-географічні особливості рівнинних та гірських територій (на прикладі лівобережжя та Українських Карпат). Виробити у студентів навички: визначення мінералів та гірських порід у польових умовах; аналізу та описання морфоструктурних та морфоскульптурних особливостей гірських територій в польових умовах, визначення загальних фізико-географічних характеристик місцевості. Сформувати аналітичний апарат в рамках практик порівняння однорідних природничих об’єктів та визначення їхніх особливостей.

Завдання навчально-польової практики:

• Теоретичні:

• вдосконалити теоретичні знання з геології та загального землезнавства, картографії та метеорології;

• знати провідні мінерали та гірські породи рівнинної та гірської частини лівобережжя України;

• знати провідні гірські морфоструктури та їх різноманіття;

• знати провідні різногенетичні морфоскульптури гірських та рівнинних територій в межах району практики;

• знати та вміти аналізувати відмінності характеру течії та розвитку русла рівнинних та гірських річок.

• Практичні:

• навчитися проводити геолого-геоморфологічні дослідження в польових умовах;

• ознайомитися з методикою визначення та опису мінералів та гірських порід у польових умовах;

• зібрати тематичні колекції мінералів та гірських порід (в межах місцевості проживання здобувачів);

• оволодіти методикою дослідження різноманітних форм рельєфу;

• навчитись описувати різноманітні морфоструктури та морфоскульптури;

• знати географічне розташування основних географічних об’єктів.