Сучасна література німецькомовних країн

Verfasser eines Textes (aus lat. auctor = Gewährsmann, Urheber; von lat. augere = etwas im Wachstum fördern; assoziiert auch mit lat. auctoritas = Gewähr, Glaubwürdigkeit, Vorbild, Ansehen). - In der Literaturwissenschaft vor allem als Bezeichnung für die Person, die einen literarischen Text verfasst hat, zum Teil synoym mit "Schriftsteller" oder "Dichter" verwendet. Der Begriff setzte sich im deutschen Sprachraum im 18. Jahrhundert durch, parallel zu Vorstellungen vom geistigen Eigentum, die Grundlage von Konzepten des Urheberrechts waren.

Gegenwartsliteratur ist ein uneinheitlicher Begriff, der in der Literaturwissenschaft und der Literaturkritik verwendet wird. Er bezeichnet die Gesamtheit der zum jeweiligen Zeitpunkt auf dem Markt angebotenen, zeitgenössischen Belletristik und Lyrik, aber auch zeitgenössische Theaterdramen oder andere Veröffentlichungen (wie Essays oder Poetikvorlesungen) lebender Autoren. Dabei kann der Begriff Gegenwartsliteratur sowohl die Literaturproduktion, -publikation (Verlage, Zeitschriften, Websites, Lesungen, Theateraufführungen) als auch -kritik und -rezeption beschreiben.

Hermeneutik heißt so viel wie Erklären‚ Auslegen oder Übersetzen. Gedeutet werden Aussagen, Zeichen und Symbole. Es geht um subjektives und intersubjektives Sinnverstehen, also um die Deutung von Zeichen über die individuelle Ebene hinaus. Auf die eine oder andere Weise ist jede Methode hermeneutisch, weil Aussagen, Zahlen etc., selbst wenn sie errechnet wurden, gedeutet und interpretiert werden müssen.

Kinder- und Jugendliteratur (kurz KJL) ist Literatur, die an junge Menschen vom ersten Vor-Lesealter bis zur Adolsenz gerichtet ist. Sie umfasst sowohl fiktionale Literatur (Belletristik) als auch Sachliteratur, darunter Druckerzeugnisse und elektronische Texte ebenso wie Hörbücher.

Ein Literaturpreis ist eine Auszeichnung, die meist an Schriftsteller für besondere Leistungen auf dem Gebiet der Literatur vergeben wird. In der Regel wird ein Literaturpreis für ein einzelnes Werk oder für das Lebenswerk eines Schriftstellers verliehen. Literaturpreise sind ein wichtiger Bestandteil des Literaturbetriebs.

Literaturpreise werden in regelmäßigen Abständen von staatlichen Institutionen, Verbänden, Akademien, Stiftungen, Verlagen, Vereinen oder Einzelpersonen vergeben. Meist ist die Vergabe mit einem Geldbetrag, einer Medaille oder einem Stipendium verbunden.

Lyrik ist neben der Epik und der Dramatik die dritte literarische Gattung. Aus der Schule oder dem Alltag kennst du lyrische Werke wahrscheinlich eher als Gedichte. Dabei stellt der Begriff Lyrik die Oberkategorie dar, denn im alltäglichen Verständnis denkst du sicherlich direkt an ein gereimtes Gedicht. Wie du im Weiteren sehen wirst, ist die Reimform keine notwendige Voraussetzung, um von Lyrik zu sprechen. Daher möchte ich dir zunächst eine Definition aufzeigen und im Weiteren auf die Merkmale lyrischer Texte eingehen.

Ein "Narrativ" ist ein Begriff, der häufig im Zusammenhang mit Geschichten, Erzählungen oder Berichten verwendet wird. Es bezieht sich darauf, wie eine Geschichte erzählt oder präsentiert wird, um eine bestimmte Botschaft oder Wirkung zu erzielen.

Ein Narrativ kann eine fiktive oder nicht-fiktive Geschichte sein, die aus verschiedenen Elementen wie Charakteren, Handlungen, Konflikten und Ereignissen besteht. Es kann auch die Art und Weise umfassen, wie die Geschichte erzählt wird, einschließlich der Perspektive, der Erzählstimme, des Stils und der Struktur.

Ein Poetry Slam ist eine Veranstaltungsform, bei der verschiedene Künstlerinnen und Künstler mit selbstgeschriebenen Texten gegeneinander antreten. Oft wird auch von einem modernen Dichterwettstreit gesprochen – wobei der altbackene Klang womöglich falsche Erwartungen weckt. 

Die Postmoderne ist noch eine sehr junge Epoche, weshalb es für sie noch keinen genauen Zeitraum gibt. Grob lässt sie sich jedoch in die Jahre zwischen 1990 bis 2010 einordnen. Diese Datierung ist aber umstritten. Manche sehen bereits das Jahr 1968 als Anfang der Epoche. Das Ende der Postmoderne wurde vom deutschen Philosoph Markus Gabriel im Jahr 2011 angekündigt.

Sujet ([syˈʒɛ]; französisch für Thema oder Gegenstand) ist ein künstlerisch verarbeitetes Thema, also der Inhalt, das Motiv oder der Gegenstand eines Gemäldes, einer Fotografie, eines Theaterstücks, einer Oper oder eines Films, kurz einer „Erzählung“

А́втор, а́вторка^[1] (лат. auctor — творець) — це фізична особа, творчою працею якої створено твір. У широкому розумінні, поняття «автор» може застосовуватись до творця будь-якого матеріального або нематеріального блага, наприклад, художнього або публіцистичного твору, наукового дослідження, проєкту, закону, винаходу, сценарію, ідеї, вигадки, композиції тощо. Також, автором твору може вважатися особа, вказана як автор на оригіналі або екземплярі твору, якщо відсутні докази того, що автором твору є інша особа. Це є презумпцією авторства.

Термін походить від грецкого lyra — музичний інструмент, під акомпонемент якого античні поети виконували свої вірші. Ті твори, які виконувалися у супроводі ліри, називали ліричними. В основі лірики — думки і переживання ліричного героя. Ліричного героя не можна ототожнювати з автором, хоча він зв'язаний з автором, його духовно-біографічним досвідом, світовідчуттям, душевним настроєм. Ліричні переживання можуть бути властиві не лише поету, але й іншим особам, не подібним до нього.

Наратив - це розповідь, художня або наукова історія, що включає в себе послідовність подій, що розгортаються в часі і просторі. Це може бути прозовий текст, поетичний твір, фільм, телевізійний шоу, сценарій, театральна п'єса, музика та багато інших форм. Наратив має важливу функцію в культурі та суспільстві, він передає ідеї, досвід, знання та значення, що визначаються культурним контекстом.

Наратив може бути розгорнутим або скороченим. Розгорнутий наратив описує події детально, з усіма подробицями, включаючи діалоги, описи місць та персонажів. Скорочений наратив може бути більш загальним, з меншими деталями та описом.

Наратив може бути структурованим або неструктурованим. Структурований наратив має певну логіку та послідовність подій, що дозволяє читачеві або глядачеві легко розуміти історію. Неструктурований наратив може бути більш хаотичним, де події розгортаються без певної послідовності.

Світоглядно-мистецький напрям, що в останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізмові. Цей напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.

Вперше термін "постмодернізм" згадується у 1917 p., але поширився він лише наприкінці 1960-х pp. спершу для означення стильових тенденцій в архітектурі, спрямованих проти безликої стандартизації, а невдовзі — у літературі та малярстві (поп-арт, оп-арт, "новий реалізм", гепенінг та ін.).

Популярності постмодернізму сприяли міркування філософів Ж. Дерріди, Ж. Батая, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко. Постмодерністи, завдяки гіркому історичному досвідові, переконалися у марноті спроб поліпшити світ, втратили ідеологічні ілюзії, вважаючи, що людина позбавлена змоги не лише змінити світ, а й осягнути, систематизувати його, що подія завжди випереджає теорію.. Прогрес визнається ними лише ілюзією, з'являється відчуття вичерпності історії, естетики, мистецтва. Реальним вважається варіювання та співіснування усіх (і найдавніших, і новітніх) форм буття. Принципи повторюваності та сумісності перетворюються на стиль художнього мислення з притаманними йому рисами еклектики, тяжінням до стилізації, цитування, переінакшення, ремінісценції, алюзії. Митець має справу не з "чистим" матеріалом, а з культурно освоєним, адже існування мистецтва у попередніх класичних формах неможливе в постіндустріальному суспільстві з його необмеженим потенціалом серійного відтворення та тиражування.