Тема: Виражальні можливості синтаксичних одиниць у науковому стилі
План
1. Речення як мінімальна комунікативна одиниця у науковому стилі.
2. Типи речень. Просте двоскладне речення.
3. Просте ускладнене речення у науковому стилі.
4. Складне речення як синтаксична одиниця у науковому стилі.
Література
1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови.- Львів: Світ, 2003. - 432с.
2. Ботвина Н.В .Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. - К.: "АртЕк", 1999. - 264с.
3. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. -8-ме вид., винр. -Х.:СПД ФО Співак Т.К.,2006. - 448 с.
4. Мацько Л.І.,Кравець Л.В. Культура української фахової мови. - К.:ВЦ "Академія ", 2007.- 360с.
5. Мацько Л.І. та ін. Стилістика української мови. - К.: Вища шк.,2003.-462с.
6. Мацюк 3.0.,Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування. - 2-е вид. - К.:Каравела,2008. - 352с.
7. Пентилюк М.1. Культура мови і стилістика. - К.:Вежа,1994. -240с.
8. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - 3-тє вид., перероб. і доповн. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000. - 248с.
Практична частина
1.Установіть, зразком якого функційного стилю є поданий уривок. Схарактеризуйте лексико-семантичні та стилістико-граматичні особливості тексту, заповніть таблицю.
Стиль, підстиль, жанр |
Основна функція
|
Сфера вживання |
Мовні особливості |
|||||
Лексика (записати) |
Синтаксис (указати кількість) |
|||||||
Загально-вживані слова |
Терміни |
Іншомовні слова |
Прості речення |
Прості ускладнені |
Складні речення |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Слово «стиль» – багатозначне, воно походить від латинського stilus – «загострена паличка для писання». Уміння користуватися паличкою-стилем було одним із показників мовної культури. Поступово поняття «стиль» асоціювалося з манерою письма та мовлення. Зараз слово «стиль» реалізує поняття різних сфер людських знань і діяльності: це і мовний стиль, і стиль твору, і стиль письменника, і стиль одягу, і стиль в архітектурі, і стиль поведінки, і стиль роботи тощо. Так, у літературі й у мистецтві це певна єдність художніх образів і форм їх вираження. Стиль означає також сукупність способів, прийомів, методів певної діяльності.
Стиль у мовознавстві стосується мови і мовлення. У мові стиль – це сукупність систем мовних засобів, у мовленні – спосіб функціювання мовних засобів. Різні види мовлення (ділове, наукове, просторічне тощо) характеризуються певними закономірностями функціювання мовних засобів, що залежать від сфери вживання, обставин і мети мовлення, способу комунікації. Сукупність засобів, вибір яких зумовлюється змістом, метою та характером висловлювання – це мовний стиль.
2. Уважно прочитайте речення, запишіть їх, вказавши на типи їх.
1. Педагоги останнім часом усе частіше говорять про відставання в розвитку моторної функції дрібних м’язів пальців рук у дітей. 2. Унаслідок низки причин це явище стає проблемою. 3. Учені-дослідники підтвердили тісний зв’язок розвитку м’язів руки дитини з розвитком її мовлення та мислення. 4. Дрібна моторика рук пов’язана з/із розвитком лівих скроневих і лівої лобової ділянки головного мозк(у, а), які відповідають за формува..я багатьох психічних та моторних функцій. 5. В. Сухомлинський справедливо стверджував (Р, р)озум дитини на кінчиках її пальців. 6. Формування правильної вимови у дітей – це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. 7. У роботі з дітьми велику увагу необхідно приділити розвитку функції дрібних м’язів рук, оскільки з умілості дитячої руки фахівців роблять висновок про особливості розвитку її центральної нервової системи, мозку. 8. Початок розвитку мислення дає рука. 9. Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухомі можливості дитини, а й розвиток психічних і мовленнєвих навичок.
3. Уважно прочитайте текст, запишіть його, виконавши такі завдання:
1. Композиція тексту. 1. Визначити підстиль наукового стилю й письмово обґрунтувати. 2. Дібрати заголовок до тексту. 3. Визначити, що виражає заголовок – тему чи основну думку.
2. Лексичний рівень. 4. Дібрати українські відповідники до слів: адаптація, інтеграція. 5. Виписати терміни-словосполучення. Визначити, якими частинами мови вони виражені. 6. Виправити стилістичну помилку в реч. № 8.
3. Граматичний рівень. 7. Відредагувати речення № 2 правильно вживаючи дієприслівниковий зворот. 9. Трансформувати речення №14 так, щоб порядок слів був би зворотним. 10. Утворити синтетичну форму найвищого ступеня порівняння прикметника найбільш напружений .
4. Акцентуаційний рівень. 11.Поставити наголос у виділених словах (реч. №1, 10).
5. Орфографічний та пунктуаційний рівень. 12.Орфографічно і пунктуаційно оформити речення № 1 – 4. 13. У реченні №12 правильно записати закінчення іменника. 14. Виписати з тексту 5 слів іншомовного походження, написаних за «правилом дев’ятки». 15. У реченні №10 пунктуаційно правильно оформити речення.
1. Початок навча..я в/у школі один з/із найбільш складних і/й відповідальних моментів у/в житті дітей як у/в соціально/педагогічному психологічному так і фізичному плані.
2. Поступивши в школу дитина стає школяр(о,е)м далеко не(відразу). 3.Це становле..я в(у)ходже..я в/у шкільне життя відбувається в(продовж) початкової школи і поєдна..я рис дошкільного дитинства з особливостями школяра характеризуватиме важкий період молодшого шкільного віку. 4. Всі діти початківці у період навча..я в/у школі стикаються з тими або іншими труднощами. 5. Адаптація може бути психологічна, сенсорна, соціальна.
6. Соціальна адаптація є одним з видів адаптації, під якою розуміється постійний процес інтеграції індивіда в суспільство, процес активного пристосування індивіда до умов середовища соціального, а також результат цього процесу.
7. У рамках соціальної адаптації може бути виділена адаптація дитини до школи, тому що під шкільною адаптацією розуміється складний процес пристосування дитини до школи і школи до дитини.
8. Під час вступу до школи корінним чином змінюються умови життя і діяльності дитини; ведучою стає учбова діяльність.
9. У елементарних формах учбова діяльність здійснювалась і дошкільником, але для нього вона носила другорядний характер; як ведучою виступала гра; мотиви учбової діяльності дошкільника також були переважно ігровими.
10. Аналізуючи процес адаптації першокласників до школи, доцільно виділити ті його форми, знання яких дозволить реалізувати ідеї спадкоємності в роботі вихователя дошкільної установи і вчителя загальноосвітньої школи адаптація організму до нових умов життя і діяльності, до фізичних і інтелектуальних навантажень
адаптація до нових соціальних відносин і зв’язків (просторово-часових відносин – режим дня, місце для зберігання шкільного приладдя, спілкування з оточуючими та ін.)
адаптація до нових умов пізнавальної діяльності (залежить від освітнього рівня дитини).
11. Оптимальний адаптаційний період складає один-півтора місяця. 12.Психологами доведено, що найбільш напруженими для всіх дітей є перші чотири тижн (я, і) навчання. 13. В цей час не слід підвищувати навантаження, темп роботи.
14. Активний період навчання повинен починатися після «гострого періоду адаптації».