Основні визначення
Дослідження PISA (Programme for International Student Assessment / Програма міжнародного оцінювання учнів) – міжнародне оцінювання, що проводиться з 2000 р. в усьому світі раз на три роки. У тестуванні беруть участь 15-річні учні / студенти, які навчаються не нижче, ніж у сьомому класі. Уважається, що в більшості країн саме в цьому віці учні закінчують основну школу й постають перед вибором професії та загалом майбутнього життєвого шляху. PISA оцінює не засвоєння учнями / студентами освітніх програм, а те, наскільки вони можуть використовувати знання й уміння, здобуті в закладі освіти, для розв’язання життєвих проблем і подолання викликів. Оцінювання спрямоване на ключові освітні галузі, а саме читання, математику й природничо-наукові дисципліни.
Грамотність у читанні (читацька грамотність) – здатність учня / студента сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал, а також посилювати свою готовність брати активну участь у житті суспільства.
Грамотність у математиці (математична грамотність) – здатність особи формулювати, використовувати та інтерпретувати математичні відношення у різноманітних контекстах. Це включає математичну аргументацію та використання математичних понять, процедур, фактів та інструментів з метою описати, пояснити і передбачити певні явища. Це допомагає визначити роль математики у світі, та зробити цілком обґрунтовані судження й рішення необхідні конструктивним, активним і мислячим громадянам.
Грамотність у природничо-наукових дисциплінах (природничо-наукова грамотність) – спроможність займатися питаннями, пов’язаними з наукою, а також науковими ідеями, в чому особа проявляє себе як громадянин, який вміє мислити. Науково грамотна людина прагне вступати у аргументовану дискусію про науку і технології, для чого необхідно вміти пояснювати різноманітні явища з наукової точки зору, оцінювати та формувати науковий запит, а також науково інтерпретувати дані та свідчення.
Природничо-наукові дисципліни – дисципліни (науки), що вивчають природний світ, зокрема фізика, хімія, біологія, науки про Землю та космос. Оскільки в межах дослідження PISA може бути оцінена лише окрема частина змісту природничо-наукових дисциплін, то під час добирання змісту знань для оцінювання в PISA застосовують чіткі критерії добору цих знань з основних сфер відповідних дисциплін (наук). Базовими критеріями добору є: стосунок знань до реальних життєвих ситуацій; важливість знань (наукової ідеї або значної пояснювальної теорії, корисність якої безсумнівна); відповідність знань рівню розвитку 15-річних осіб.
Природничо-наукові компетентності – частина структури природничо-наукової грамотності; дії, які показують те, щó грамотна в питаннях природничо-наукових дисциплін особа розуміє й здатна робити в особистісних, локальних/національних і глобальних контекстах. Вільне володіння цими діями є, зокрема, тим, що відрізняє експерта в природничо-наукових питаннях від початківця. У PISA виокремлено три компетентності:
Компетентність 1: пояснювати явища науково – розпізнавати, пропонувати й оцінювати пояснення різних природних і технологічних явищ, демонструючи здатність: згадувати й застосовувати належні наукові знання; виявляти, використовувати й створювати пояснювальні закономірності та представлення; робити й обґрунтовувати відповідні прогнози; пропонувати пояснювальні гіпотези; пояснювати потенційні результати наукового знання для суспільства.
Компетентність 2: оцінювати й розробляти наукове дослідження – описувати й оцінювати наукові дослідження й пропонувати шляхи розгляду питань із наукової позиції, демонструючи здатність: виявляти досліджувані питання в наданому науковому дослідженні; розпізнавати питання, які можна вивчити з наукової позиції; пропонувати способи вивчення наданого питання з наукової позиції; оцінювати способи вивчення наданого питання з наукової позиції; описувати й оцінювати, яким чином учені забезпечують надійність даних та об’єктивність й узагальнення пояснень.
Компетентність 3: Інтерпретувати дані й докази науково – аналізувати й оцінювати наукові дані, твердження й аргументи в різних формах репрезентації та робити відповідні висновки, проявляючи здатність: переносити дані з однієї форми подання в іншу; аналізувати й інтерпретувати дані та робити відповідні висновки; відрізняти аргументи, зроблені на основі наукових доказів і на основі теорії, від тих, що ґрунтуються на інших міркуваннях; оцінювати наукові аргументи й докази з різних джерел.
Контекст – ситуація, що має стосунок до життя особистості, родини й груп однолітків (особистісний контекст), до життя громад (локальний і національний контекст) і до життя людства в усьому світі (глобальний контекст). Відповідно до цього в PISA оцінювання компетентностей здійснюється шляхом актуалізації різних контекстів, навколо яких структуровано стимули й групи тестових завдань. Питання технологічної тематики належать до загального контексту. Деякі теми репрезентовані в історичних контекстах, які використовують для оцінювання розуміння учнями / студентами процесів і практик, що сприяли просуванню наукового знання. Оцінювання передбачає доведення успішного використання трьох компетентностей, які, у свою чергу, потребують природничо-наукової грамотності в ситуаціях, актуалізованих в особистісних, локальних/національних і глобальних контекстах.
Рівні сформованості предметної грамотності в PISA – визначені через тестові завдання схожої складності параметри для опису сформованості грамотності учнів / студентів в окремих освітніх галузях (читання, математика, природничо-наукові дисципліни) з огляду на те, що знають і вміють учні / студенти з балами, що належать до діапазону певного з рівнів.
Базовий рівень грамотності з природничо-наукових дисциплін (Рівень 2) – рівень, на якому учні / студенти можуть застосовувати своє знання наукового змісту й процедур, щоб інтерпретувати дані, ідентифікувати питання, що були поставлені перед простим експериментом, або визначати правильність висновків на основі отриманих даних.
| All categories |
Background Colour
Font Face
Font Size
Text Colour