Природоохоронне законодавство та екологічне право

це природно-територіальний комплекс, змінений внаслідок
сільськогосподарської діяльності людини (сільськогосподарського
виробництва), який включає сільськогосподарські угіддя, захисні лісові смуги,
водойми, будівлі тощо (термінологія екології та охорони земель).

це частина надр, надана користувачу для промислової
розробки родовищ корисних копалин або для цілей, не пов'язаних з
видобуванням корисних копалин (відповідно до Кодексу України про надра).

це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на
поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних
речовин, основою життя та розвитку людства завдяки своїй найціннішій
властивості - родючості (відповідно до ЗУ «Про охорону земель»).

єдина державна геоінформаційна система
відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх
цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну
і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками
і користувачами (відповідно до Земельного кодексу та ЗУ «Про Державний
земельний кадастр»).

це суспільні відносини щодо володіння, користування і
розпорядження землею (відповідно до статті 2 Земельного кодексу України).

це комплекс агротехнічних, лісомеліоративних та
інших заходів, спрямованих на запобігання деградації ґрунтів, відтворення їх
родючості та відновлення екологічно збалансованого стану шляхом
припинення їх інтенсивного господарського використання (виведення з
обороту) на визначений термін (відповідно до ЗУ «Про охорону земель»).

це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном
водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та
освоєння (відповідно до Кодексу України про надра).