Розвиток суспільної допомоги та наукових знань про осіб із порушенням розумового розвитку в ХІХ ст
1. Упровадження гуманного режиму в лікарнях для душевно хворих.
2. Розвиток Ф. Пінелем вчення про душевні хвороби і порушення інтелектуального розвитку.
3.Вчення Ескіроля про порушення інтелектуального розвитку
4. Історія про те, як психіатр Жан Ітар соціалізував Віктора.
5. Вплив прикладу Ж.Ітара і його досвіду на подальші наукові дослідження і практику.
6. Зародження та розвиток медичного, филантропічно-християнского та педагогічного напрямків суспільної допомоги особам з порушенням інтелектуального розвитку (ПІР)
Запитання для контролю знань:
1. Кому людство має завдячувати за відважний громадянський
вчинок –зняття кандалів із психічно хворих людей у психіатричних лікарнях,
заборону тортур по відношенню до цих осіб? 2. Серед осіб з порушенням інтелектуального розвитку Жан Етьєн-Домінік
Ескіроль виділив дементних дітей. Їх стан розуму він образно порівнював із
станом багача, що поступово банкрутує. Як ви зрозуміли вислів ученого? Що саме
втрачає дементна людина в процесі свого життя (якщо не отримує відповідні види
корекції)? Можете навести приклад за підручником В.М.Синьова. 3. Відповіді на поставлені нижче
запитання крім «так» і «ні» бажано аргументувати: 3.1.Чи
вірного висновку дотримувався Ескіроль, що етіологія імбецильності може бути вродженою
і набутою? 3.2.Чи вірне
твердження Ескіроля, що порушення розумового розвитку («розумова відсталість») –
стан, придбаний у процесі життя? 3.3.Чи
вірно, що Ескіроль ввів першим термін порушення розумового розвитку ("розумова
відсталість") в нашому розумінні цього терміну? 3.4. Чи
вірно, що Ескіроль започаткував клінічне і психологічне вивчення порушень
інтелектуального розвитку? 4. Які емоції та враження у вас викликали результати роботи французького психіатра Жана Ітара
(1775-1838), головного лікаря Національного інституту глухонімих в Парижі? Які
висновки для себе ви зробили з прочитаної історії соціалізації Віктора
професором (стосовно професійних якостей дефектолога)? 5. Як ви зрозуміли існуючий у наукових колах Західної
Європи термін «інтелектуалістичної» концепції у вченні про осіб з порушенням розумового
розвитку? Яким чином ця концепція пояснювала природу виникнення розумової
відсталості? 6. На сьогодні ступінь розумової відсталості, діагноз
визначає психіатр. Ще 2-3 роки тому – це питання вирішувалось колегіально:
психопеврологом, спеціальним психологом і вчителем-дефектологом. Чи не нагадує
вам ситуація, що відбувалася в кінці ХІХ ст. в Німеччині, сучасні події?
- 25 квітня 2020, 02:19 AM